ГУБЫ С ПРИВКУСОМ КОЛЫ И СЛАДКОЙ ВАТЫ
Губы с привкусом колы и сладкой ваты, Поцелуи, прогулки без чувства меры. Мы редчайшие музейные экспонаты, Мы влюблённые революционеры. Оголтелым счастьем судьбу не зли, Не она ль сторицей нам долг вернула? Чудакам, что во время команды «Пли!» Любопытно разглядывают дуло. Нам Синатру в парке играл оркестр, Про «New York» тромбон пел звенящим басом. Бог любви вносил нас с тобой в реестр Пассажиров взбалмошного Пегаса. Вечер нам кошачьи мурчал мотивы, Зажигая лампочки вдоль дорог. В волосах твоих задремал ленивый Юный, майский, трепетный ветерок. Мы ещё шутили о Пикассо, О кубизме. Искусство или нелепица? Что слова? Тот же воск для мадам Тюссо - Что захочешь из них, то тебе и слепится. Как родник разливисто ты хохочешь, Я готов раскланяться с первым встречным. Счастье - это «Родная, чего ты хочешь?», А она: «Пусть миг этот длится вечно!»
2023-01-31 09:02:58
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3296
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5975