МИЛЛИОН
Знаете, часто за миг до того, как уснуть, Мозг начинает подкидывать нам мыслишки. Чтобы потом размышлений пожары раздуть, В печку раздумий сухие бросает дровишки. И вместо сладких, тёплых, уютных снов, Нас настигают вопросы, а часом - прозрения: Отчего Скрудж Макдак никогда не носил трусов? Почему Гарри Поттер не наколдует зрение? Было б прикольно, если б Dior был Егор! Если в раю матюкнуться, сошлют ли в ад? И как остроумно мог ты закончить спор С кассиром из супермаркета 7 лет назад. «Мутила» ли в сказках с Кощеем Яга? Почему нет «подкошек», но есть «подмышки»? А множественное от «Кочерга»? КочЕрги? КочерЫги? КочерЫжки? И вот однажды, превозмогая сон, Мозг подсказал Артёму такую идею: Было бы здорово выиграть миллион! Ну, например, в какую-то лотерею. Деньги, конечно, положим на депозит. Будем с процента банковского жиреть! Только вот кризис в финансовой сфере шалит. Банк - как пузырь - он может и лопнуть ведь. Нет! Не годится! Вздрогнул Артём в поту! Лучше куплю квартиру, чтобы сдавать. И стал дремать, поверив в свою мечту. А если пожар?!? Ведь можно всё потерять. «Бизнес открыть!», – вскричал, позабыв о сне. Сеть из ларьков с гордой вывеской «Шаурма». Но ведь тогда отчисления слать казне. А не платить налоги? Тогда тюрьма. Бинго! Конечно! Понятно же и ежу! Спрыгнул с кровати, начал плясать кадриль! Без колебаний я в нефть миллион вложу! А вдруг пересядет мир на электромобиль? «Миллионера» принялся бить озноб, От напряжения даже задёргался глаз! Может, пожертвовать, типа я филантроп? Установить брильянтовый унитаз? Что же купить мне? Золото? Украдут! Акции? Можно. Только - а вдруг - обвал? Дома хранить? Так голову оторвут. Боже! Куда же вложить мне свой капитал? Вусмерть устав от умственных тех афер, Утром уснул, задумавшись перед тем: «Как хорошо, что я не миллионер! В жизни, считай, и нет никаких проблем.» Спал Артём плохо, видел кошмары он. Губы сухие, бредя, шептали брань. Снилось, что за ним гонится миллион, А он, убегая, истошно орёт: «Отстань!»
2023-02-06 07:06:44
1
0
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1920
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2587