HYPNOTIC

Андрій Лаврик

Вона, напевно, така єдина. Від Філадельфії до Бейрута. Грація в неї легка, зміїна, Її вуста - то п’янка отрута. А як бадьорять її обійми! Міцніш, ніж вранішня чорна кава. Так будьмо поруч у час нічний ми! Спокусник Змій, наймудріший Каа. Кохання квітне в нас візерунками Яскравими, як зміїна шкіра. І тіло тішиться поцілунками, - Як кобра в спритних руках факіра. Ця пристрасть - ніби рекламний ролик: До раю вабить - ніжна й ласкава. Дивлюсь у вічі я їй, - так кролик В захваті дивиться на удава.

2023-02-04 07:33:34

Інші вірші поета

ЗАГРАВА Теперь могу судить о чувствах птиц Всё уже сказано до нас ТУЧИ

Інші поети

Mila Kaminska

@Mila_Kaminska

-Rayures

@Catalina_P

Wificchi

@Wificchi

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

3657

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1706