Важнее морали
Любовь, конечно же, важнее морали, Превыше доводов зануды-рассудка. Ради неё и жили, и умирали. А совесть? Совесть-то – она проститутка. И даже этика трусливей холопа ведь. Все эти вечные: «А что скажут люди?» Любовь – она Нагорная проповедь, А сплетни – сёстры лизоблюду Иуде. Превозносить себя! Пускаться в нотации! Маршировать под гимн морали пикетом! Как басом петь во время акта кастрации – Потом всю жизнь фальшивя фальцетом. Любовь встряхнёт тебя от сна полунОчного, Напомнит рай, что обернулся вдруг адом. И низведёт до ранга беспозвоночного, Лишь оттого, что кто-то важный не рядом.
2023-02-07 07:39:04
2
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1243
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3610