Имя

Андрій Лаврик

Всюду чихи и сопли. Так люто бушует ОРВИ. Среди улиц бесцветных и остановок блёклых, Всему миру я расскажу о своей любви На заиндевевших февральских автобусных стёклах. Имя. По буквам. Как на уроках в школе. Словно в тетрадке старой за первый класс. Чувствую, счастье нуждается в этом пароле. Думаю лишь о тебе. А мечтаю - о нас. Тени домов проплывают медлительно мимо. Если нашёл своё счастье, - хватайся, держись! Только тебе показал свою душу без грима. Только с тобой научился ценить эту жизнь. Стройно рядами стоят фонари часовыми. Ветер презрительно дует со всех сторон. Я выхожу. И лишь как заклинание имя Едет по городу в твой отдалённый район.

2023-02-03 10:01:36

Інші вірші поета

ЗАЩИТА ПРОТИВ М-КОВ РОЖДЕСТВЕНСКАЯ ДЫРКА ТЫ ЛИБО СМЕЁШЬСЯ, ЛИБО СМЕШОН Ангелы режут крылья

Інші поети

Natalochka

@Nata_Natochka

7653

@7653

J. Allman

@jj_allman

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5794

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3880