Имя
Андрій Лаврик
Всюду чихи и сопли. Так люто бушует ОРВИ. Среди улиц бесцветных и остановок блёклых, Всему миру я расскажу о своей любви На заиндевевших февральских автобусных стёклах. Имя. По буквам. Как на уроках в школе. Словно в тетрадке старой за первый класс. Чувствую, счастье нуждается в этом пароле. Думаю лишь о тебе. А мечтаю - о нас. Тени домов проплывают медлительно мимо. Если нашёл своё счастье, - хватайся, держись! Только тебе показал свою душу без грима. Только с тобой научился ценить эту жизнь. Стройно рядами стоят фонари часовыми. Ветер презрительно дует со всех сторон. Я выхожу. И лишь как заклинание имя Едет по городу в твой отдалённый район.
2023-02-03 10:01:36
1
0
Інші вірші поета
Где ты находишь всех этих шутов? ТИХО НАВШПИНЬКАХ ПРОТИВОКОШМАРНОЕ НЕ ТАКАЯ, КАК ВСЕ
Інші поети
NaTa Ly
@Nata_Ly03
Ail
@ail_bookworm
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5557
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12825