Из любви этот вечер соткан
Из любви этот вечер соткан. В небе виснет закат бахромой. В твоём взгляде покорном, кротком Столько силы, что Боже мой! Затянул свою гордость потуже, но Страсть все спутала в мире слова. Без тебя было сердце простужено И душа в теле еле жива. Ты хрупка, ты почти хрустальная. Лепестка на ветру нежней. То святая, то инфернальная В красной блузке прозрачной своей. Пахнет дымом разлука скорая. На вокзале у всех на виду Превращусь в озорного вора я – Поцелуй у тебя украду.
2023-02-09 07:10:58
1
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5356
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1706