КАК ЭРНЕСТ И МАРЛЕН
Осень состарила город. Поникли клёны плешивые. И небо нынче расхристано. Одето в серую рвань. А я одно только знаю: кроме тебя все фальшивые, И между прошлым и будущим - реальность – хрупкая грань. Но когда листья вдруг вспыхнули, я не заметил поджога, И после бился о крыши дождь – как разлуки рефрен. А я хочу лишь смотреть на тебя, как смертный смотрит на Бога. Как язвенник на «Jack Daniel’s». И как Эрнест на Марлен. Сезонное обострение. И все вокруг жутко бесятся. Курсы валют снова прыгают. По новостям – сущий бред. И мне - как Чехову - хочется то ли чаю попить, то ли повеситься. То ли сбежать на Луну, то ли позвать тебя на обед. Брошенный ветер напился, опять шумит в камыше. Ты думаешь, я с сарказмом, только какие тут шутки? Если в моей сто раз битой, больной и рваной душе Без тебя пусто, как будто у попрошайки в желудке. Июнь забыт и отброшен. Июль и август, ну где вы? Не из-за вас ли тоскливо грустит покинутый сквер? Лишь ты шагаешь по площади с изяществом королевы И привлекаешь все взгляды на свой роскошный манер. Заводит осень привычно свои невинные шалости. Всех одевает теплее. Мол, голым шляться – грешно. После тебя на всех прочих смотришь с позиции жалости. А чтоб в кого-то влюбиться? Так даже думать смешно. И листьев ворох о чём-то с метлою тихо шушукал. Седой, улыбчивый дворник мурлыкал старый мотив. Вот только ты так умеешь – в толпе искусственных кукол Лишь оставаясь собою, затмить всех крашеных фиф. Да, эта осень, должно быть, тебе завидует люто. Тому, что мир добровольно готов тебе сдаться в плен. Тобой живя и любуясь, я наслаждаюсь минутой. И нас смогли бы понять сейчас только Эрнест и Марлен.
2023-02-03 06:58:06
1
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16985
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4431