Как избежать тревожных ожиданий?

Андрій Лаврик

Как избежать тревожных ожиданий? Молчат предания, совсем не пишут книжки. Я за растрату чувств в тюрьме желаний Томлюсь, со временем играя в кошки-мышки. Я одиночества бокал испил до дна И, захмелев, в лицо плевал запретам. Мне реквием пропела тишина Своим звенящим, траурным фальцетом. Законы плоти укрепляли власть Над телом, что нуждалось в эскулапах. Но коршунам сомнений не украсть Тебя из памяти в своих когтистых лапах. Я ворот рву от страшной духоты. Кричу: «Не дай себя надежде одурманить!» Когда разбиты вдребезги мечты, О них нельзя всю душу не изранить. ***** ***** ***** ***** ***** Уже луна взрезАла небосвод, И на крови закат ей в чувствах клялся. А я стоял и думал: «Ночь пройдёт. А с ней забудется твой образ». Ошибался.

2023-01-30 17:56:40

Інші вірші поета

ВНОЧI Посвяти мне пьесу СОКРОВИЩЕ Чому саме ти?

Інші поети

Ail

@ail_bookworm

Ай

@bisovadivchina

Володимир Мельник

@MelnykW

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5695

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16632