Как жаль ...
Как жаль, что кисть держать я не умею. Иначе б рисовал одну тебя. Как ты задумчиво поглаживаешь шею, Или смеёшься, локон теребя. Глаза твои – изменчивое море, В них тонут корабли надежд моих. Ты – яркий след в судьбы моей узоре, В картине мирозданья главный штрих. Печально. Я не Моцарт и не Шуман, И не владыка оркестровых партитур. Мотив любви, что мной тебе придуман, Играет в час ночной средь звёзд Амур. Мне память дарит дивных нот лавину, Прикрыв глаза, я слышу и сейчас Твоей походки лёгкую латину, Твоей улыбки шаловливый джаз. Прости души шальные откровения! Не Тициан, не Вольфганг Амадей. Зато я все свои стихотворения Подписываю: «Вечно твой Андрей..»
2023-01-30 10:22:43
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4750
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2426