Как жаль ...
Как жаль, что кисть держать я не умею. Иначе б рисовал одну тебя. Как ты задумчиво поглаживаешь шею, Или смеёшься, локон теребя. Глаза твои – изменчивое море, В них тонут корабли надежд моих. Ты – яркий след в судьбы моей узоре, В картине мирозданья главный штрих. Печально. Я не Моцарт и не Шуман, И не владыка оркестровых партитур. Мотив любви, что мной тебе придуман, Играет в час ночной средь звёзд Амур. Мне память дарит дивных нот лавину, Прикрыв глаза, я слышу и сейчас Твоей походки лёгкую латину, Твоей улыбки шаловливый джаз. Прости души шальные откровения! Не Тициан, не Вольфганг Амадей. Зато я все свои стихотворения Подписываю: «Вечно твой Андрей..»
2023-01-30 10:22:43
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8153