Как жаль ...
Как жаль, что кисть держать я не умею. Иначе б рисовал одну тебя. Как ты задумчиво поглаживаешь шею, Или смеёшься, локон теребя. Глаза твои – изменчивое море, В них тонут корабли надежд моих. Ты – яркий след в судьбы моей узоре, В картине мирозданья главный штрих. Печально. Я не Моцарт и не Шуман, И не владыка оркестровых партитур. Мотив любви, что мной тебе придуман, Играет в час ночной средь звёзд Амур. Мне память дарит дивных нот лавину, Прикрыв глаза, я слышу и сейчас Твоей походки лёгкую латину, Твоей улыбки шаловливый джаз. Прости души шальные откровения! Не Тициан, не Вольфганг Амадей. Зато я все свои стихотворения Подписываю: «Вечно твой Андрей..»
2023-01-30 10:22:43
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13440
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5491