Кофе из «Старбакса» за 120 крон
Кофе из «Старбакса» за 120 крон, И утро в разомлевшей спросонья Праге. Шепчет на ухо Влтава – река времён – Жизни, былины, сказки, легенды, саги. Что же, глубокие реки всегда тихи, Словно солдат, направляющийся в разведку. И даже мои непутЁвые с виду стихи Здесь превратились вдруг в путевые заметки. Мысли – как шахматы – все на свои места, На клетки мозга расставлю вновь боевито. Бодро шагаю от Карлова я моста Площадью прямо к собору Святого Вита. Парков кудрявится жёлтая шевелюра. Был бы художником, взял бы на карандаш. Шрифтом готическим местная архитектура Впишет меня в романтический свой пейзаж.
2023-02-08 15:46:18
1
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1924
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5388