Я й моє кохання – все тобі дрібниці
Я й моє кохання – все тобі дрібниці. А для мене кожен подих твій - як диво. Цілий всесвіт падав у твої зіниці, Й розчинявся в них він, й чатував звабливо. Ми сиділи поруч на нічній зупинці. І чогось чекали. Не автобус, звісно. Я й моє кохання – ми тобі чужинці. Й оточила світ наш темрява зловісно. Що є наша пам'ять? То різновид страти. Це лише колекція різних видів болю. Тому ти навчила серце забувати. Щоби не тягати лихо за собою. Поцілуй востаннє. Й по домівках. Згода? Я, й моє кохання. Ти, й твоя свобода.
2023-02-03 06:45:39
2
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2795
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13526