КОХАННЯ
Андрій Лаврик
Принаймні спробую цей стан я пояснити: Так сяє райдуга, коли скінчилась злива. Так крізь каміння проростають ніжні квіти, Й не знають, що мета їх неможлива. Це наче підкорити Еверест, Й поглянути на світ з його вершини. Це коли серце промовляє свій протест Проти нікчемної, набридлої рутини. Це вміння мову Бога розуміть. Це здатність обіймати до нестями. Безмірно цінувати кожну мить На цій Землі, що квітне почуттями. Це право жити, а не існувати. Коли тріпоче в грудях вільний птах. Це відчуття можливості літати Завжди удвох у власних небесах.
2023-01-19 08:26:30
2
0
Інші вірші поета
Терабайты ненужных файлов Не знаю, сколько звёзд В небе холодно звёздам жемчужным ШАРТРЁЗ
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2035
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3995