КОХАННЯ
Принаймні спробую цей стан я пояснити: Так сяє райдуга, коли скінчилась злива. Так крізь каміння проростають ніжні квіти, Й не знають, що мета їх неможлива. Це наче підкорити Еверест, Й поглянути на світ з його вершини. Це коли серце промовляє свій протест Проти нікчемної, набридлої рутини. Це вміння мову Бога розуміть. Це здатність обіймати до нестями. Безмірно цінувати кожну мить На цій Землі, що квітне почуттями. Це право жити, а не існувати. Коли тріпоче в грудях вільний птах. Це відчуття можливості літати Завжди удвох у власних небесах.
2023-01-19 08:26:30
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4024
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2640