КОХАННЯ
Принаймні спробую цей стан я пояснити: Так сяє райдуга, коли скінчилась злива. Так крізь каміння проростають ніжні квіти, Й не знають, що мета їх неможлива. Це наче підкорити Еверест, Й поглянути на світ з його вершини. Це коли серце промовляє свій протест Проти нікчемної, набридлої рутини. Це вміння мову Бога розуміть. Це здатність обіймати до нестями. Безмірно цінувати кожну мить На цій Землі, що квітне почуттями. Це право жити, а не існувати. Коли тріпоче в грудях вільний птах. Це відчуття можливості літати Завжди удвох у власних небесах.
2023-01-19 08:26:30
2
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3716
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2749