На плечи реки наброшена леса рубаха
Андрій Лаврик
На плечи реки наброшена леса рубаха, Ночь шпарит блюз на лунной губной гармошке. Кто создан из серых зол и земного праха, Другой - из алмазной, твёрдой, блестящей крошки. В такт зачинает шорохов песнь ковыль, Всё в нашей жизни по сути своей – лишь пыль.
2023-01-25 21:44:04
2
0
Інші вірші поета
Задушевным немым упрёком ПЯТНИЦА Навсегда Моя нежность к тебе обостряется в снегопад
Інші поети
arion _4
@hranutel
١١:١١ .
@loucyrus
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1569
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1278