На плечи реки наброшена леса рубаха
Андрій Лаврик
На плечи реки наброшена леса рубаха, Ночь шпарит блюз на лунной губной гармошке. Кто создан из серых зол и земного праха, Другой - из алмазной, твёрдой, блестящей крошки. В такт зачинает шорохов песнь ковыль, Всё в нашей жизни по сути своей – лишь пыль.
2023-01-25 21:44:04
2
0
Інші вірші поета
НЕВИДИМКИ Личный список дел Я думал, так любить нельзя Такие вот дела
Інші поети
moody_bear_
@moody_bear_
Yantsya
@jankaa
Сніжинка
@Snowflake_UPM
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4711
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3119