КОЛIР ЩАСТЯ
Якщо мене хтось спитати схоче: «Якого кольору вічне щастя?» Я покажу їм лиш твої очі – Бо пояснити краще на вдасться. Бо коли кригою скуті ріки, І не зігрітись серцю нізащо, Тобі достатньо відкрить повіки, Аби змінити наш світ на краще. Іще сніжило, був місяць лютий. Зима дотримувалась прогнозу. Я зупинився, немов прикутий, І все! Я жертва твого гіпнозу. Не те, щоб ми мов удав та кролик. Без зайвих рухів, та алегорій. Життя – воно не рекламний ролик, Воно мов збірка сумних історій. Не зрозуміти людську ту зграю, «Торчать» від опію та від клею. А я народжуюсь і вмираю Із диво-посмішкою твоєю. В красі присутня завжди зухвалість. Немов небесне душі причастя: Твоєї посмішки досконалість, І твої очі кольору щастя.
2023-01-29 09:11:21
1
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10234
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2579