КОЛIР ЩАСТЯ
Якщо мене хтось спитати схоче: «Якого кольору вічне щастя?» Я покажу їм лиш твої очі – Бо пояснити краще на вдасться. Бо коли кригою скуті ріки, І не зігрітись серцю нізащо, Тобі достатньо відкрить повіки, Аби змінити наш світ на краще. Іще сніжило, був місяць лютий. Зима дотримувалась прогнозу. Я зупинився, немов прикутий, І все! Я жертва твого гіпнозу. Не те, щоб ми мов удав та кролик. Без зайвих рухів, та алегорій. Життя – воно не рекламний ролик, Воно мов збірка сумних історій. Не зрозуміти людську ту зграю, «Торчать» від опію та від клею. А я народжуюсь і вмираю Із диво-посмішкою твоєю. В красі присутня завжди зухвалість. Немов небесне душі причастя: Твоєї посмішки досконалість, І твої очі кольору щастя.
2023-01-29 09:11:21
1
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2815
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3802