Минус один друг

Андрій Лаврик

Минус один друг, И плюс один враг. И я подумал вдруг: Ну почему всё так? Нет, я уже не злюсь. Отжил свой век мой гнев. Как старый конь тащусь Вечером в тёмный хлев. Месяцы с днями в стык Вертят мой мир чумной. Я безнадёжно привык К скрипу телег за спиной. Вот бы случился пустяк - Вклинилось в сердца стук: Минус один враг И плюс один друг.

2023-01-22 17:32:39

Інші вірші поета

АКУТАҐА́ВА 13 Я ТАСКАЛ ТЕБЯ В СЕРДЦЕ Це все колись давно уже було

Інші поети

Інга

@troubled_soul

Yantsya

@jankaa

Olim

@_Olim_

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11497

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

9015