ОДОЛЖИ МНЕ ВЛЮБЛЁННОЕ СЕРДЦЕ
Андрій Лаврик
Одолжи мне влюблённое сердце, Ведь моё - кубик льда для виски. Никому от него не согреться, Я привык уходить по-английски. Это мерзкое слово «прощание» Удали изо всех словарей. Ниспошли в мою жизнь испытания, Чтобы стал наконец-то мудрей. Чтоб не быть псом цепным у прошлого, Обглодав сто раз памяти кости. И не требовать невозможного От людей, что в судьбе только гости. Дай миг страсти стезе иноверца, Я в душе её шрамами вырежу. Одолжи мне влюблённое сердце - На минуту – я дольше не выдержу.
2023-01-31 05:57:40
1
0
Інші вірші поета
Мискаст СРОЧНО НУЖЕН СЕРДЕЧНЫЙ МЕХАНИК Д – ЗНАЧИТЬ ДОСКОНАЛІСТЬ Тихо в старинном храме
Інші поети
Young Writer
@ZaraMehar
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12011
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2418