ЛУЧШАЯ НОЧЬ
Андрій Лаврик
(18+)
Глаза. Касанья. Руки. Шея. Пряди. Душа растерзана мертвецкой хваткой чувств. И нечто инфернальное во взгляде, И что-то райское в прикосновенье уст. Сбиты контуры тел и линий, Вечер в алое сари одет. Луч последний – как хвост павлиний - Распушил преломлённый свет. Влюблённым Бог козырные сдал масти, Нас в шулерстве никто не обвинит. Ведь первобытным порожденьем страсти Живёт у всех в сердцах палеолит. Любовь сначала нас замкнёт. Потом, конечно, обесточит. Никто из нас глаз не сомкнёт Во время самой лучшей ночи.
2023-02-01 19:59:38
1
0
Інші вірші поета
СТАТИСТИЧЕСКОЕ САТИРИЧЕСКОЕ ОДНО ДЫХАНЬЕ НА ДВОИХ ОДЕССКОЕ От сумы да от тюрьмы
Інші поети
Sallma890
@Sallma890
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9545
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5391