Любовь
Для кого-то это - шесть букв, Просто взятые из алфавита. Для других это сердца стук, Слово-мантра, слово-молитва. Для кого-то надрывный крик, Для других - соловьиные трели. Романтичный сюжет из книг, Свет в том самом конце тоннеля. У одних недостаточно слов И за них скажут всё объятия. А других жжёт внутри сто костров, Ведь любовь – это их проклятие. Она – эталон безупречности, Тот мир, где неведом страх. Любовь – отражение вечности В сияющих счастьем глазах. Она согревает в стужу, С ней рядом и золото – хлам. Это словно единую душу Разбросало по двум телам. Любить - то великий талант, Хоть он и зовётся бременем. Она - лучезарный брильянт, Прошедший огранку временем. Это книга Вселенских ответов, Эликсир и сильнейший яд. То, о чём миллионы поэтов Сотни лет беспрерывно твердят. Любить – значит чувствовать тонко, И верить мечте и сказке. Она как улыбка ребёнка - Без фальши и без опаски. Мощнее, чем все тайфуны, Сильнее, чем смерть и старость. Волшебные, дивные струны. Крылья. Без них не леталось. Как вечно счастливый жребий, Луч солнца в твоей судьбе. Когда не мечтаешь о небе, Ведь небо живёт в тебе. Любовь - как антоним предательства. Всепрощающий взгляд с креста. Единственное доказательство, Что живём на земле неспроста.
2023-01-27 17:32:09
1
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2483
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3378