МЕДВЕДЬ И СПИЧКИ (БАСНЯ)
Под старость лет сошёл с ума лесной медведь. В кустах малинкой обжираясь по привычке, Нашёл оброненные кем-то прежним спички, Сел на пенёк, и ну отчаянно реветь: «Я всех согрею, кто живёт в большом лесу, Хвалите же меня, и прославляйте чинно. Спасу от холода и волка и лису.» Плешивый мишка чиркнул спичкой, дурачина. Вот вспыхнула калина, а за ней Берёзы, клёны, даже пальмы запылали. Лишь зайцы, дорожа шкуркой своей, В лихом пожаре том кретина прославляли. Горел енот, горел трудяга ёжик. Козлы сбегали, не жалея ножек. Сам косолапый, скрепы чтя свои невежьи, Обгадил жидко местность по-медвежьи. Мораль: понятно даже самой малой птичке, Куда засунуть нужно мишке свои спички.
2023-02-10 08:05:12
1
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10151
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4530