Между многих людей распорошены
Андрій Лаврик
Между многих людей распорошены Созерцанья, слова и мечты. Суждено даже малой горошине Дать земле золотые плоды. Что тут скажешь? За кем угонишься? Обожжешься, летя на свет. Если с места корнями тронешься, Станешь сам как перекати-цвет. Не прощайся с родной стороною, Ширь полей не влезает в зрачок. Только в жизни бывает порою, Что и почва плывёт из-под ног. А тогда хоть об лёд бейся рыбой, Хоть веди себя как истукан,- Вниз падёшь бездыханною глыбой, Как низвергнутый в бездну титан.
2023-01-23 12:49:46
1
0
Інші вірші поета
С тобой мне мало пределов мира АКСЕЛЕРАЦИЯ 懐かしい (НАТСУКАШИ) ПРО ЛЮБОВЬ В СОЦИАЛЬНОЙ СЕТИ
Інші поети
Rose P. Silver
@dragonandfish
Merian Varner
@merian_varner
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5046
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5165