МОЯ КАРМЕН
Андрій Лаврик
Моя Кармен, губи меня, губи! Такая у вас – демонов – работа. Как хорошо, что мы с тобой враги, Ведь это значит – мы друг другу кто-то. Моя Джульетта, будь со мною, будь! Покуда смерть меня не одолела. Позволь в твоих объятиях уснуть, Пусть ночью яд любви сожжёт мне тело. Моя Ассоль, дождись меня, дождись! В тумане парус алый запылает. Пусть будет путь к тебе длинною в жизнь, Любовь земных условностей не знает. Мы пьём полусухое каберне, А в наших судьбах Богом изначально Сюжет размыт – как на холстах Моне - Неуловимо, тонко, гениально.
2023-01-16 08:44:46
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Ритм танго!
Відповісти
2023-01-16 09:02:03
Подобається
Інші вірші поета
Моя осень сродни мотыльку Одурев от любви и вина ДАМА ЧЕРВЕЙ ЖИЗНЬ ПРЕКРАСНА
Інші поети
Dark Queen
@darkfearless06
Elana
@Elana
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1274
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12449