Гранит
Андрій Лаврик
Расскажи мне о жизни, холодный гранит. И какой тайный шифр эта надпись таит? Восемь цифр в виде дат. Посредине дефис. Смерть – граница. Туда не пускают без виз. Может, сможешь сказать, на которой из битв Завершил свой полёт, был предательски сбит Тот, кто небо любил. Он и сам был крылат. Спутал аэродром и огни райских врат. Он живым был, и вот: буквы, цифры, портрет. Под землёй самолёт. Но в нём лётчика нет. Мысли прячутся в грот. Чувствам нужен размах. Каждый в мире - пилот в своих хрупких телах. Но бессмертна душа. И гранит ни при чём Тот, чьи крылья – мечта, тот летать обречён.
2023-02-10 06:49:13
1
0
Інші вірші поета
Они выходят ограниченным тиражом Кришталеві сни КТО-ТО ЛЮБИТ ДЕНЬГИ, ДРУГИЕ – ВЛАСТЬ ВІДЬМА
Інші поети
Carla Gaona
@KuroShiro
Shirudi NR
@shirudi17
JENOVA JACKSON CHASE
@PercabethNewt
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2711
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4928