ПАЛОМНИК
Накопив капиталы, И грехов миллион, Часто видел кошмары, Что тревожили сон: Как из пепла и грязи Восстаёт страшный суд, Где ни деньги, ни связи От котла не спасут. Приговор в пару строчек: «За грехов череду Проведи-ка, дружочек, Теперь вечность в аду.» От холодного пота Просыпаться устав, Потерялась охота До весёлых забав. И, раздав всё до цента, Затянувши ремень, Не оставив процента Даже на чёрный день, Он пустился в дорогу Вдоль по бурной реке. Облачённый лишь в тогу, Посох сжавши в руке. Прячась в тень от ожога, И под звёздным ковшом, Он хотел найти Бога В нашем мире большом. Изнывал он от жажды В африканских горах. Напоил его дважды Мальчик с блеском в глазах. Под саудовским небом, Когда голод возник, Поделился с ним хлебом Нищий дряхлый старик. А когда лихорадка Выжгла тело дотла, Гаитянка мулатка От могилы спасла. В австралийской пустыне, Средь смертельных равнин, О нём бдел, как о сыне, Кочевой бедуин. Обойдя свет по кругу, Он вернулся домой. Не в дворец, а в лачугу, Зато в мире с собой. А когда через годы Он отправился в рай, В царство вечной свободы, Под напев птичьих стай, Долетев до завета Господа самого, Он вдруг понял, что где-то Уже видел его. Что во время скитаний, Где бы он ни бродил, Среди всех испытаний Всюду Бог рядом был. Мальчиком чужестранцем, Что водой напоил, Стариком оборванцем, Что с ним хлеб преломил, Гаитянской мулаткой, Бедняком в шалаше. Осенило догадкой: Что Господь – он в душе. Пусть же вьётся дорога, Жизнь на мили дробя. Лишь когда ищешь Бога, Ты находишь себя.
2023-02-07 08:33:06
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Вікторія Тодавчич
Дуже гарно, просто неймовірно. Так, Бог завжди в нашій душі. Завжди поруч. Збережу собі цей вірш... ❤
Відповісти
2023-02-07 08:52:27
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11368
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2577