ВНОЧI
Відчуття, ніби серцю бракує кисню.
Воно б’ється, мов спіймана в ятір риба.
Так, я міг би набрати твій номер, звісно,
Та катують розмови ті нас, як диба.
І навіщо настрій обом псувати?
Я ж уже не твій ярмарковий блазень.
Знаєш, іноді наші слова – це ґрати.
Якщо вимовиш їх – ти довічний в’язень.
Взагалі не треба нам говорити.
Зісковзне з плечей на підлогу плаття.
Бо слова кохання – ніби молитви,
А слова розлуки – наче прокляття.
Ми як кажани – живемо вночі.
І вночі полюємо – ніби сови.
Не порушуй тишу пітьми, мовчи.
Бо вуста коханцям не для розмови.
2023-02-02 05:51:37
1
0