ВНОЧI
Андрій Лаврик
Відчуття, ніби серцю бракує кисню. Воно б’ється, мов спіймана в ятір риба. Так, я міг би набрати твій номер, звісно, Та катують розмови ті нас, як диба. І навіщо настрій обом псувати? Я ж уже не твій ярмарковий блазень. Знаєш, іноді наші слова – це ґрати. Якщо вимовиш їх – ти довічний в’язень. Взагалі не треба нам говорити. Зісковзне з плечей на підлогу плаття. Бо слова кохання – ніби молитви, А слова розлуки – наче прокляття. Ми як кажани – живемо вночі. І вночі полюємо – ніби сови. Не порушуй тишу пітьми, мовчи. Бо вуста коханцям не для розмови.
2023-02-02 05:51:37
1
0
Інші вірші поета
СТАРИК И МОРЕ Ты сбросишь, бабочкой вспорхнув Прохладно на речном причале За лето, не чокаясь
Інші поети
Gamila
@mariam_wael_2evw
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2732
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2831