ВНОЧI
Відчуття, ніби серцю бракує кисню. Воно б’ється, мов спіймана в ятір риба. Так, я міг би набрати твій номер, звісно, Та катують розмови ті нас, як диба. І навіщо настрій обом псувати? Я ж уже не твій ярмарковий блазень. Знаєш, іноді наші слова – це ґрати. Якщо вимовиш їх – ти довічний в’язень. Взагалі не треба нам говорити. Зісковзне з плечей на підлогу плаття. Бо слова кохання – ніби молитви, А слова розлуки – наче прокляття. Ми як кажани – живемо вночі. І вночі полюємо – ніби сови. Не порушуй тишу пітьми, мовчи. Бо вуста коханцям не для розмови.
2023-02-02 05:51:37
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2618
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1456