На полу взлёте, полу взмахе крыльев
Андрій Лаврик
На полу взлёте, полу взмахе крыльев, Мой взгляд опять сумел тебя поймать. Но я расписываюсь в собственном бессилье, Тебя не смея в небеса сопровождать. Достаточно дышать одной и той же Прохладой утренних, мечтательных аллей, Откладывая смерть свою на позже, Живя походкой лёгкою твоей. Не знать к кому идёшь в часу вечернем, И даришь губ манящих сладкий хмель. Видать, судьбы моей предназначенье - Быть вечным пленником у красоты твоей. Лишь в час теней, меж жидких туч вуали, Искрою звёздной небо окропи. А ангелам скажи - они мне задолжали Удачу в жизни, коли нет её в любви.
2023-01-25 20:53:31
1
0
Інші вірші поета
НОВАЯ ЖИЗНЬ Я ТАСКАЛ ТЕБЯ В СЕРДЦЕ СВЯТО ХАНАМІ В УЖГОРОДІ ЛАНДЫШИ И СИРЕНЬ
Інші поети
Vikto
@_vikto
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
_Maksym_
@_Maksym_
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5764
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4952