Перед тим, як зануритись в сон
Андрій Лаврик
Перед тим, як зануритись в сон, Вислизаєш думками із ліжка. Небезпечна! Одна на мільйон! Моя дика закохана кішка. В ніч навпомацки мрії летять, Їм ввижаються обриси щастя. Лиш вуста то в молитві тремтять, То в прокляттях: «Нехай йому трясця!», Час деталі знайомих облич Огортає густою імлою. Озирнися – зірки навсібіч Світлячками мандрують пітьмою. Пробиваються із забуття Імена, що спадають на гадку. Все, що маєш, - самотнє життя, Що його не почати спочатку.
2023-02-12 08:36:01
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Гарно так!
Відповісти
2023-02-12 08:39:51
Подобається
Інші вірші поета
Напутствие Что делать теперь? Хоть скули Я от тебя так зависим БРОДЯГА
Інші поети
alia gala
@galaalia
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3375
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4893