Звонишь в ночи

Андрій Лаврик

Звонишь в ночи, нажравшись зюзей. Стираешь временную грань. Богам томительных иллюзий Мы щедро заплатили дань. Из Блока вырвана страница: Мол, повторится всё, как встарь. Нет! Ничего не повторится. Я жертвенный разбил алтарь. Войти в одну и ту же реку Уж никому не суждено. Что остаётся человеку? Идти на дно. Идти на дно. Мы - словно грешники во храме. И ложь спасеньем не зови. Твои звонки колоколами Играют тризну по любви.

2023-02-11 18:15:40

Інші вірші поета

Я ТВІЙ Элишка Пахнет плачущим воском и ладаном ДУШЕВНЫЙ ДАЙВИНГ

Інші поети

Mila Kaminska

@Mila_Kaminska

Татьяна Семенюк

@Belka15

Aila

@aila4u

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5598

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

3929