Не учите

Андрій Лаврик

Иногда куда проще выть, Чем молчать, собираясь с силами. Нас не надо скорбеть учить Над не вам родными могилами. И слеза не для всякой щеки Кипяток. Для других – лишь влага. Есть профессия – плакальщики – Прибыль с горя берёт их ватага. Прорыдают по нотам гимн, И прохнычут нам арию звонко. Мы так ценим её, так хотим - Дорогую слезу подонка. Хватит тупо кивать, да галдеть, Не кривите душой и рожей. Не учите других скорбеть, Люди с толстой слоновьей кожей.

2023-02-12 16:07:57

Інші вірші поета

Вдоль дорог бегущих К чему скрывать любовь за пылью слов? ВАМПІР Смысл моей жизни прост

Інші поети

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Pavlik Panko

@Pavlo_Panko

Lou

@TomatoSoup

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3652

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4840