НИ МЕРЛИН, НИ МАРЛЕН, НИКАКАЯ ИЗ СВЕТСКИХ ЛЬВИЦ
Ни Мерлин, ни Марлен, никакая из светских львиц, Не сравнятся с тобой ни во внешности, ни в обаянии. Я сто раз погибал на копьях твоих ресниц, И богам твоих глаз отдавал свою жизнь на заклание. Объяснить эту связь не смогли бы ни Фрейд, и ни Кант. Почему то бушую, как пойманный тигр в вольере, То как ноты забывший, пристыженный музыкант, Я травлю свою душу тобой, как ничтожный Сальери. Не смогли б устоять ни Моне, ни Ван Гог, ни Дега, Позабыв обо всём, лишь тебя бы одну писали. Ибо гений - всегда красоты и любви слуга. А когда рядом ты, сердце делает сальто-мортале. Безусловный талант твой - одним лишь пронзительным взглядом Превращать меня в камень, подобно Медузе Горгоне. Ведь любовь – элемент бытия между раем и адом. И туда мы летаем с тобой на хмельном Купидоне.
2023-02-02 18:03:47
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2649
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4889