НОВАЯ ЖИЗНЬ
«Наше недовольство миром, сколько бы яростным оно ни было, в принципе излечимо: достаточно, чтобы изменился либо ты сам, либо окружающий тебя мир.» (Юкио Мисима «Золотой Храм») Новая жизнь начинается прямо сейчас, В эту секунду. Не «до» и не «после» мгновения Времени, в коем условностей сбросив балласт, Чувства мятежно выходят из повиновения. Проще всего себя заново вновь сочинить. Наша реальность – всего лишь наивная шутка. Мир починить? Для начала себя подчинить Мысли, что враг притаился в чертогах рассудка. Мы недовольны работой. Вокруг всё достало. В городе, где мы живём, не найти утешений. Но забываем: всё это ни много, ни мало Только последствия принятых нами решений. Ждём ли мы часа, чтоб был он мечтаньям под стать? Или оккультных посланий откуда-то свыше? Ведь невозможно лишь только из гроба восстать. Всё остальное реально, пока ещё дышим.
2023-01-20 09:51:48
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4750
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5606