НОВАЯ ЖИЗНЬ
«Наше недовольство миром, сколько бы яростным оно ни было, в принципе излечимо: достаточно, чтобы изменился либо ты сам, либо окружающий тебя мир.» (Юкио Мисима «Золотой Храм») Новая жизнь начинается прямо сейчас, В эту секунду. Не «до» и не «после» мгновения Времени, в коем условностей сбросив балласт, Чувства мятежно выходят из повиновения. Проще всего себя заново вновь сочинить. Наша реальность – всего лишь наивная шутка. Мир починить? Для начала себя подчинить Мысли, что враг притаился в чертогах рассудка. Мы недовольны работой. Вокруг всё достало. В городе, где мы живём, не найти утешений. Но забываем: всё это ни много, ни мало Только последствия принятых нами решений. Ждём ли мы часа, чтоб был он мечтаньям под стать? Или оккультных посланий откуда-то свыше? Ведь невозможно лишь только из гроба восстать. Всё остальное реально, пока ещё дышим.
2023-01-20 09:51:48
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9161
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10547