НОВАЯ ЖИЗНЬ
«Наше недовольство миром, сколько бы яростным оно ни было, в принципе излечимо: достаточно, чтобы изменился либо ты сам, либо окружающий тебя мир.» (Юкио Мисима «Золотой Храм») Новая жизнь начинается прямо сейчас, В эту секунду. Не «до» и не «после» мгновения Времени, в коем условностей сбросив балласт, Чувства мятежно выходят из повиновения. Проще всего себя заново вновь сочинить. Наша реальность – всего лишь наивная шутка. Мир починить? Для начала себя подчинить Мысли, что враг притаился в чертогах рассудка. Мы недовольны работой. Вокруг всё достало. В городе, где мы живём, не найти утешений. Но забываем: всё это ни много, ни мало Только последствия принятых нами решений. Ждём ли мы часа, чтоб был он мечтаньям под стать? Или оккультных посланий откуда-то свыше? Ведь невозможно лишь только из гроба восстать. Всё остальное реально, пока ещё дышим.
2023-01-20 09:51:48
1
0
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1189
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1592