ОСЕННЕЕ
Андрій Лаврик
Луна – её высочество. Река. Четыре тополя. Сидим – два одиночества, Друг другу души штопая. Сиянье звёздной бахромы. Глинтвейн. Пора осенняя. Жаль, у любви стервозной мы Не выпросим спасения. Шумит листва. Течёт вода. Огней вдали мерцание. Ты повторяешь: «Навсегда», - Как будто заклинание. Осколки наших голосов Изранят тишину. Открою я души засов, И в чувствах утону …
2023-01-16 14:18:28
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Красиво
Відповісти
2023-01-16 14:23:24
Подобається
Інші вірші поета
Я думал, так любить нельзя Дрожь холодного света луны НАСТРІЙ СКАЗКА ЛОЖЬ, ДА В НЕЙ НАМЁК!
Інші поети
Kira Snow
@FallingSnow119
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1432
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2589