По правую руку, как ангел хранитель
По правую руку, как ангел хранитель, Раскинулись горы - то Божья обитель. По левую – мыслям греховнейшим вторя, Затеяли шторм злые демоны моря. И бьётся душа в лихорадке озноба. То в ней доброта побеждает, то злоба. Душа от рожденья чиста, как молитва, Небес и земли зачинается битва. Лишь тот побеждает в неравном бою том, Кто жертвует бренным и зыбким уютом. Кто в мир удивлёнными смотрит глазами, И кто не ступает чужими следами. Таким приоткроется рай на Земле, И будет светло даже в сумрачной мгле. Им Бог улыбнётся от чувств изобилья, И выдаст им новые, крепкие крылья.
2023-01-25 21:05:37
1
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2129
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5151