По правую руку, как ангел хранитель
По правую руку, как ангел хранитель, Раскинулись горы - то Божья обитель. По левую – мыслям греховнейшим вторя, Затеяли шторм злые демоны моря. И бьётся душа в лихорадке озноба. То в ней доброта побеждает, то злоба. Душа от рожденья чиста, как молитва, Небес и земли зачинается битва. Лишь тот побеждает в неравном бою том, Кто жертвует бренным и зыбким уютом. Кто в мир удивлёнными смотрит глазами, И кто не ступает чужими следами. Таким приоткроется рай на Земле, И будет светло даже в сумрачной мгле. Им Бог улыбнётся от чувств изобилья, И выдаст им новые, крепкие крылья.
2023-01-25 21:05:37
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9181
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2853