Дрейфують за вікнами в небі гойдаючись зорі
Дрейфують за вікнами в небі гойдаючись зорі, Мов крихітні човники в морока чорному морі. Під ними - китами ледачими - деінде хмари: Прозорі фантоми, химерні магічні примари. І навіть собаки не вештаються нашим містом, Творець всього сущого в тиші працює над змістом. У кожного з нас власний жанр у тій книзі буття: Є вірш, є роман, анекдот, кримінальна стаття. І ось, коли північ руйнує минуле дощенту, Фільмує майбутнє із темряви нас по фрагменту. Мелодію пристрасті ставимо на повтор ми - Душа вирушає в мандрівку з кохання платформи. Досліджує місячне сяйво периметр кімнатки: Твою тонку шию, і плечі, і гострі лопатки. Вже збуджене серце захоплено б’є на сполох! Уміння любити – найкращий у світі психолог. Спитайте поетів, коханців, художників, бардів: Світ двох завжди більший, ніш всесвіт семи мільярдів.
2023-02-07 07:35:18
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1848
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1676