ПОЗДНО
Андрій Лаврик
Ободрали надежды как липку. Мечты душу сточили в труху. Я поймал Золотую рыбку, И сварил из неё уху. Твоя грация той же лани, Шёлк плечей, живота, коленей. Не хотел быть рабом желаний, И теперь я король сожалений. Нет словам и поступкам веры. Есть десяток фраз "Да иди ты! " До тебя как свинье до Венеры, Как гельминту до Афродиты. За один разговор с тобою Я отдал бы полжизни. Серьёзно. Диким волком от боли вою: "Я люблю тебя!!!" Эхом: "Поздно."
2023-01-20 10:00:12
1
0
Інші вірші поета
Это нам откликнется истерикой ESSE QUAM VIDERI! ЭТА ОСЕНЬ СНАРУЖИ ДОМОВ Впусти сентябрь в открытое окно
Інші поети
Aki Gray
@sarcasm
White_Fox_
@White_Fox_
Thomas Agud
@thomasagud
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
4410
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
6021