Ранен, как и прежде
Андрій Лаврик
Ранен, как и прежде, Стрелами Амура. Снишься мне в одежде, - Даже там цензура. Ползаю бескрыло, Сам себе не верю. Душу прищемило, Словно палец дверью. Память в укоризне Надо мной нависла. С нею смерть, что жизни Добавляет смысла. Я тебя во сне жду, А пока куняю, Голую надежду В рифму одеваю.
2023-02-06 17:45:46
2
0
Інші вірші поета
Мовчи. Бережи почуття. Ані пари із вуст КТО-ТО ЛЮБИТ ДЕНЬГИ, ДРУГИЕ – ВЛАСТЬ МИЛЛИОН ОДЕССКОЕ
Інші поети
GRAFO
@grafo
11:11
@light_blue
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3352
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4505