Ранен, как и прежде
Андрій Лаврик
Ранен, как и прежде, Стрелами Амура. Снишься мне в одежде, - Даже там цензура. Ползаю бескрыло, Сам себе не верю. Душу прищемило, Словно палец дверью. Память в укоризне Надо мной нависла. С нею смерть, что жизни Добавляет смысла. Я тебя во сне жду, А пока куняю, Голую надежду В рифму одеваю.
2023-02-06 17:45:46
2
0
Інші вірші поета
Радуйся испытаниям ДВЕ СЕКУНДЫ Впусти сентябрь в открытое окно Эти люди эпохе под стать
Інші поети
Tasnime Bouchareb
@tasnime_bouchareb
Anasteicha Rein
@Anasteicha_Rein
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2194
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4542