ШЁПОТ ЧУВСТВ
Андрій Лаврик
Душу холодом земным опять знобит. В небеса мы никогда уже не взмоем. Шёпот чувств не заглушить криком обид. Или даже сожалений жутким воем. Разбирают мысли на запчасти, Смещена навеки жизни ось. Настоящее тебе досталось счастье. Всё, о чём мечтала, то сбылось. Что же мне? Застреленным быть в спину - Да простится мне сие клише. Доживать, кляня свою судьбину, Без любви, что грезилась душе. Это словно сбитым быть КАМАЗом, Как костей ломающихся хруст: Даже вопль, что источает разум, Не заглушит громогласный шёпот чувств.
2023-02-05 16:08:23
1
0
Інші вірші поета
ХТОСЬ БУДУЄ БОРДЕЛІ БЕССОННИЦА КОЛIР ЩАСТЯ Love story
Інші поети
Adian Rahaman
@Adian_Rahaman
Victoria Shepherd
@VictoriaShepherd
Hi Ro Se
@Hi_Ro_Se
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4792
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4798