САМОТА
Хизуючись зором старого сліпого крота, Кохання навпомацки йде та витоптує квіти. Самотність найбільш відчувається на святА, Бо деякі речі потрібно із кимось ділити. Ілюзія буднів завжди обернЕться оманою, Хоч справи щоденні тебе з пантелику зіб’ють. Людині потрібно кохати та бути коханою, Навколо і так лиш біда, горе, лихо і лють. У повінь, у спеку, в недобрі часи хуртовин, Коли накриває відлуння думок з головою, Тебе зрозуміє з мільярда людей лиш один, А решту влучнІше назвати дурною юрбою. Шепочеш прокльони на вухо сумній самоті, Цю спрагу не здатен ніхто на Землі втамувати. Бо краще не знати, що щастя можливе в житті, Ніж вік доживати з важким тягарем його втрати.
2023-02-04 20:56:44
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1731
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1531