САМОТА
Хизуючись зором старого сліпого крота,
Кохання навпомацки йде та витоптує квіти.
Самотність найбільш відчувається на святА,
Бо деякі речі потрібно із кимось ділити.
Ілюзія буднів завжди обернЕться оманою,
Хоч справи щоденні тебе з пантелику зіб’ють.
Людині потрібно кохати та бути коханою,
Навколо і так лиш біда, горе, лихо і лють.
У повінь, у спеку, в недобрі часи хуртовин,
Коли накриває відлуння думок з головою,
Тебе зрозуміє з мільярда людей лиш один,
А решту влучнІше назвати дурною юрбою.
Шепочеш прокльони на вухо сумній самоті,
Цю спрагу не здатен ніхто на Землі втамувати.
Бо краще не знати, що щастя можливе в житті,
Ніж вік доживати з важким тягарем його втрати.
2023-02-04 20:56:44
2
0