САМОТНЯ ТИША

Андрій Лаврик

Світ без очей твоїх – мов небо без зірок – Лиш тьмяне полотно, спотворена пустеля. Самотня тиша - потай зведений курок, Гартує душу, що тверда, неначе скеля. Знай, музику любові меломанам Лише удвох почути до снаги. Кохання не порівнюй з океаном, Бо океан все ж має береги. У почуттів моїх ні рамок, ані меж. Так, ніби тигру клітку відімкнули. Ти - винуватиця всіх внутрішніх пожеж, Які в мені водночас спалахнули. Ти – відповідь на тисячу питань, Тих, що собі боявся задавати. Ти – ватажок всіх тих святих повстань, Що рвуть кайдани та руйнують ґрати. Тепер у долі я в позивачах, Країна спогадів – мій вічний порятунок. Я був живим лише в твоїх очах, І кожну посмішку сприймав на свій рахунок.

2023-01-31 21:17:18

Інші вірші поета

ВОНА, МОВ ДИТЯ ... Вспоминай Впусти сентябрь в открытое окно Ковш месяца черпает из реки

Інші поети

Mimi Meow

@Mimi_meow

Anna Gera

@my_own_story

secret

@secretnoclue

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16934

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

4176