САМОТНЯ ТИША
Світ без очей твоїх – мов небо без зірок – Лиш тьмяне полотно, спотворена пустеля. Самотня тиша - потай зведений курок, Гартує душу, що тверда, неначе скеля. Знай, музику любові меломанам Лише удвох почути до снаги. Кохання не порівнюй з океаном, Бо океан все ж має береги. У почуттів моїх ні рамок, ані меж. Так, ніби тигру клітку відімкнули. Ти - винуватиця всіх внутрішніх пожеж, Які в мені водночас спалахнули. Ти – відповідь на тисячу питань, Тих, що собі боявся задавати. Ти – ватажок всіх тих святих повстань, Що рвуть кайдани та руйнують ґрати. Тепер у долі я в позивачах, Країна спогадів – мій вічний порятунок. Я був живим лише в твоїх очах, І кожну посмішку сприймав на свій рахунок.
2023-01-31 21:17:18
1
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4663
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1761