ШКЕРЕБЕРТЬ
Відсутність надії завжди ототожнює смерть. Заплющуєш очі, - із темряви лізуть флешбеки. Життя - як автівка зі скелі - летить шкереберть. Й втрачаєш свідомість від смутку, чи може від спеки? Уважно пильнуєш, відчувши риторику тіла. У полум’ї горя втрачаєш нервові клітини. Зрікаєшся неба, навічно зрізаючи крила, Пірнаєш у море брудної, сумної рутини. І що тобі з того, що завтра продовжиться плин Буденних подій та нудних пересічних історій. Яка вже різниця, чи змеле тебе долі млин, Чи в попіл ці дні перетворить часу крематорій. Всі мрії про краще – лише жалюгідні дурниці. Один хибний крок повертає в реальність із казки. Ми граємо в шахи з коханням, й на цій шахівниці Уже не уникнути нам нищівної поразки.
2023-02-04 12:15:40
2
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2863
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10133