СМАЙЛИК
(18+)
Вночі вона тремтить в гарячій ванні, В надії серце, мовби кригу, розтопити. В депо вже йдуть тролейбуси останні, Хтось там везе своїй коханій пишні квіти. Дим сигарет малює птаху сизокрилу, Й втікає у вікно. На серці дивний скрегіт. А лють, по силі в кілька тон тротилу, У неї переходить в лячний регіт. Відлуння у оселі, що пустує, Не тільки в слів, а навіть у думок. Хай хтось як біль самотність утамує. Вона ж не гірша тих повій з журналу «Vogue»? Чому у них в житті одні десерти? Квиток. Мартіні. Перший клас. Прованс. Було б дотепно так шикарно вмерти – Це ніби долю «взути» в преферанс. Її життя – трьохкілобайтний файлик. Хех! Навіть нікого вказати в заповіті. Їй зранку жити, мов ходячий смайлик, Та бути найгарнішою у світі.
2023-01-29 07:16:24
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3611
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8042