СОДЕРЖИМОЕ
Заверните меня в красивую упаковку. Вся действительность нынче с понтов и обмана соткана. В социальных сетях устрою вам джигитовку Круче, чем персонаж на картине Петрова-Водкина. Полюбите меня за внешний гламурный глянец. Предложить кроме этого мне всё равно вам нечего. Хризантемами пахнуть может любой засранец. Ему верить постыдно, глупо и опрометчиво. И люби лишь глазами, а слушать-то можно вполуха. Христофором Колумбом вам тут совершу открытие: В отношениях очень ценится показуха! За закрытою дверью хоть маты, хоть мордобитие. А когда я умру, на иконки молясь айфона, Говорите, что пал безневинною жертвой режима я. Нарядите меня в костюм от Луи Витона. Жаль, Господь меня встретит укором: «Где содержимое?»
2023-02-04 11:09:10
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3961
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4897