SOS
Андрій Лаврик
За пеленой дымящих лет, Назло изменчивой эпохе. Как вездесущий Назарет, Где нищий собирает крохи. Как привокзальный ресторан, Где публика гнила и бОрза, Есть место, где сплошной обман. Где сердце азбукою Морзе Стучит глухой призывный SOS Безадресно и беспощадно. Как будто ты задумал кросс, Но к финишу устал изрядно. Так, словно ужас не во мгле, А в новом нам зажжённом свете. На прошлым выжженной земле Раскинул мор стальные сети. То место там. Как инь и янь - Первопричина всех скитаний. И с каждого сдирает дань Монетой горьких расставаний.
2023-01-22 16:07:39
1
0
Інші вірші поета
К чему скрывать любовь за пылью слов? IN PERPETUUM (СОНЕТ) Берёзы зажглись, как спички ОДОЛЖИ МНЕ ВЛЮБЛЁННОЕ СЕРДЦЕ
Інші поети
Ruslana
@rock_ksolana
Butterfly
@_butterfly
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2606
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4833