Полночь
Полночь нависла – Тихая заводь. Поиски смысла Можно оставить. Наши объятья Дарят забвенье, - Это проклятье, И благословенье. Каплями осень В окна стучится. Будто бы оземь Ударилась птица. В омут манила Чувств неизбежность. Ты – моя сила, Ты – моя нежность. Вечность дробили Мы на мгновения. Судьбы вершили Прикосновения. Что же ты хочешь? Милая! Пылкая! Сумерки ночи Стёр бы в опилки я. Страх просочится К нам в виде дрожи. Время стучится В пульсе под кожей. Всё перепутал – Сказку и быль я. Стёрты минуты, Сломаны крылья. Утро начнётся - Станем чужими. Смех захлебнётся Под проливными. С пОднятым воротом Сгинем, растаем. Больше над городом Не полетаем.
2023-02-01 07:22:44
1
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1408
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9601