Средь гор и чаек, под шум прибоя

Андрій Лаврик

Средь гор и чаек, под шум прибоя, Когда лишь звёзды горят во мгле, Ты словно сходишь с картины Гойя, И волны молятся о тебе. Молочной пеной у ног взрыхляет Шальное море послушный пляж. А сердце - бабочкой отлетает В страну забвенья, где жизнь – мираж.

2023-01-25 21:22:28

Інші вірші поета

Зачем пленит осенний нас закат? За лето, не чокаясь СЧАСТЛИВЫЙ МЕРИДИАН Если не любишь – соври

Інші поети

Aila

@aila4u

montelude

@montelude

Аня

@Ann_000

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2275

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

2035