Средь гор и чаек, под шум прибоя

Андрій Лаврик

Средь гор и чаек, под шум прибоя, Когда лишь звёзды горят во мгле, Ты словно сходишь с картины Гойя, И волны молятся о тебе. Молочной пеной у ног взрыхляет Шальное море послушный пляж. А сердце - бабочкой отлетает В страну забвенья, где жизнь – мираж.

2023-01-25 21:22:28

Інші вірші поета

ТЕОРЕМА ПРИТЯЖЕНИЯ В ватном небе стая ПОЛЕ БРАНИ Важнее морали

Інші поети

Влад Кирик

@kirik_vlad_maths

Vici Queen

@BlackBeauty17

Aleksandr Bilogura

@Volter_

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

2194

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2499