СУДЬБА
Он словно был амбассадором грусти, Послом печали, брендом скуки и тоски. Всю свою жизнь он прОжил в захолустье, Ворчал и долго по утрам искал носки. Как крест неся горюющую миссию, Средь нытиков он точно был бы вождь. Если боялся ливня он на лысину, То тут же начинался сильный дождь. В очередях брюзжал и огрызался, Бросался на людей как будто пёс. Однажды даже укусить пытался Соседа - еле ноги тот унёс. Проклятья власти слал за жизнь в разрухе, И голос был гнусав, к тому ж скрипуч. А от его гримасы дохли мухи, И солнце пряталось в густые брови туч. ******* ************ ************ ************ Он улыбался людям без причины, И находил в приметах добрый знак. Он праздник жизни делал из рутины, Кормил бродячих кошек и собак. Он скуку конвертировал в терпение, Перед проблемами совсем не падал ниц. Он мог застыть и просто слушать пение Весёлых, беззаботных певчих птиц. Он наслаждался результатом добрых дел, Отдать готов был всё, хоть до рубахи. Обидчиков он искренне жалел: «Видать, беда стряслась у бедолахи.» И каждый миг лишь радости сулил, Семь дней в неделе было для открытий. Он был любим и нежно сам любил, Беспечной лодкой плыл в реке событий. ******* ************ ************ ************ Раз херувим, чьи помыслы чисты, Спросил, завидев Бога в райских кУщах: «Кого из всех творений любишь ты Сильнее прочих на Земле живущих?» Бог счёл загадку лёгкой и забавною: «Как можно разделить своих детей? Люблю всех там живущих силой равною, Достоин каждый милости моей.» Тогда нахмурился архангел Гавриил: «Скажи, коль жажду любопытства утоляешь, Если никто тебе не мерзок и не мил, Как меж людьми судьбу распределяешь?» «Кому-то рожу злобой исковеркало, Счастливо миру улыбается другой. Я просто перед каждым ставлю зеркало, Что отразится – то зову его судьбой.»
2023-02-04 21:05:15
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3897
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14267