СВЯТО ХАНАМІ В УЖГОРОДІ
(18+)
Якою б ніч не огортала пітьмою, Який би біль не лихоманив планету, Весна врочистою крокує ходою. В природи завжди привід є для бенкету. Ось кволий стогін наших стомлених душ Лунає піснею під музику келихів. Цвітіння сакури над річкою Уж – Ніби мільйон рожевих метеликів. Сьогодні доля до поета ласкава, І огортає ніжно щастя п’янке. Місцева гейша на ім’я Мирослава Мені вже вкотре підливає саке. І відчуваю в її посмішці – здобич я. У скронях пристрасть стукотить барабанами. Брати її – два самураї з Дрогобича – Мене пронизують очима-катанами. Від її голосу мурахи по шкірі, А володіння нею вАртує страти. Кажу я: «Хочеш, сам зроблю харакірі? Щоб кімоно цієї ночі зняла ти.» Вона сміється: «Чи тобі невтямки? Задля кохання ж бо живуть. Не вмирають." Її вуста – мов сакури пелюсткИ - В промінні сонця опівденного сяють. Це все скінчиться, хай йому грець, І відцвітуть чарівні ті квіти. Ти лиш дозволь по волі наших сердець Плин часу зараз назавжди зупинити. Скільки нахабства у цих юних очах! Непересічної якоїсь величності. Все неодмінно повертається в прах. Та ти мить щастя мусиш вкрасти у вічності. * Ханамі (花 見, "перегляд квітів") - традиційний японський звичай насолоджуватися тимчасовою красою квітів. Стоїть в одному ряду з традиційним святом милування листям клена і споглядання повного місяця.
2023-01-22 09:59:15
1
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2498
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13257