ЖУРБА ОСIННЯ - НЕМОВ ДЕЛIРIЙ
Журба осіння – немов делірій, Хоча й без участі алкоголю. Думок лелеки летять у вирій, У теплу пам'ять на крилах болю. Із хмар, мов злива, проллється відчай, Ти спробуй, витримай ті тортури. Той сум - прискіпливий, наче слідчий Із обласної прокуратури. Уже жовтнева та самота Серця жбурля у німе багаття. Тепер я знаю – ти саме та, Чиє ім’я – наче з вуст прокляття. Несу твій образ – немовби хрест. Тебе окутую барвінково. Моя Голгофа, мій Еверест, Моє предсмертне останнє слово.
2023-01-31 21:27:24
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Знайоме почуття!
Відповісти
2023-01-31 22:09:27
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2705
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3298