Тот, кто любовь познает
Тот, кто любовь познает, - Сдвинет любые горы. Время испепеляет Всё. И грехи и ссоры. Пусть даже века мало, В мире, где правит гордыня. Те, кого жизнь ломала, Знают: мечта - твердыня. Тот, чей покой утерян, Прошлому знает цену. Тот, кто всегда был верен, Вряд ли простит измену. В час затворённых створок Ты на любовь гадала. Сколько у нас? Лет сорок? "Господи, как же мало!" О небесах не грезьте, Счастье не ждёт залога. Мы засыпаем вместе, - "Боже, как это много!" Я вот стерпел бы, знаете, Сотню укусов гадючьих За незабудки памяти В сморщенных пальцах-крючьях.
2023-01-31 20:16:51
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13432
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5107