ДАМА ЧЕРВЕЙ
Андрій Лаврик
От Дамы Червей короли всех мастей Теряют сердечный покой. Ей каждый король помножен на ноль – К шестёркам отправлен в отбой. У Дамы Червей поцелуи хмельней, Чем вина элитных сортов. Да будь ты хоть туз, усат иль безус, Ты в свите послушных рабов. У Дамы Червей взгляд сабли острей. Зарубит – перечить посмей. Все прочие дамы пускаются в драмы, Не в силах соперничать с ней. Пред Дамой Червей сто тысяч путей. Судьба ей в служанки дана. А ты, мой дружок, - лишь одна из дорог, Которыми ходит она. У Дамы Червей боги спят у ступней. Весь мир у её стройных ног. Гадай не гадай, с ней в аду даже рай. С ней святы и грех и порок. А Дама Червей – пылкий демон страстей. Всю душу вам испепелит. Печальный поэт – бубновый валет Её совершенством побит.
2023-02-02 19:27:49
1
0
Інші вірші поета
УМВЕЛЬТ Світанок розпалив мільйон багать АДДИКЦИЯ Звучи
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
Prys Nikоlay
@Kanibalus
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1438
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2173