ДАМА ЧЕРВЕЙ

Андрій Лаврик

От Дамы Червей короли всех мастей Теряют сердечный покой. Ей каждый король помножен на ноль – К шестёркам отправлен в отбой. У Дамы Червей поцелуи хмельней, Чем вина элитных сортов. Да будь ты хоть туз, усат иль безус, Ты в свите послушных рабов. У Дамы Червей взгляд сабли острей. Зарубит – перечить посмей. Все прочие дамы пускаются в драмы, Не в силах соперничать с ней. Пред Дамой Червей сто тысяч путей. Судьба ей в служанки дана. А ты, мой дружок, - лишь одна из дорог, Которыми ходит она. У Дамы Червей боги спят у ступней. Весь мир у её стройных ног. Гадай не гадай, с ней в аду даже рай. С ней святы и грех и порок. А Дама Червей – пылкий демон страстей. Всю душу вам испепелит. Печальный поэт – бубновый валет Её совершенством побит.

2023-02-02 19:27:49

Інші вірші поета

Спокойствие души храни, как клад В её походке был особый лад НАД ПРОПАСТЬЮ ВО ЛЖИ СЧАСТЬЕИМИТАТОРЫ

Інші поети

Тимка

@pro_risovanie_s_timkoy

Venti//

@ArchontOfFreedom

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12164

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5555