ЦЕЙТНОТ
В их мире у каждого второго нужно отбирать шнурки, А у каждого первого – колющие предметы. На их планете конфеты горьки, Зато нереально сладкие сигареты. У них короткие в трубке гудки На все вопросы служат ответом. Они милые, наивные дураки, Невыносимо счастливые при всём при этом. ***** ***** ***** ***** ***** ***** ***** Вовек не сыскать занятия бесполезней - Стоять в нерешительной дрожи у райских врат. Любовь - панацея от всех на земле болезней, Она же дурманит сознанье, как мощный яд. Так может к чертям вычислительные процессы? В душе покопайся и выбрось ненужный хлам. Здесь каждая пятая "пишет" себя в принцессы, Здесь каждый второй напивается по вечерам. Порою стоишь, как витязь на перепутье, Где люди на плечи себе водружают кресты. И страшно бывает до лютой, смертельной жути, Что вся эта ширма реальней, чем я и ты. Ныряй беззаботно в блаженную чувств пучину, Отыщешь лишь славу предателя, иноверца. У нас ведь талант - всегда находить причину Не следовать зову премудрого нашего сердца. Покуда ещё нас носит земная твердь, Мгновенья любви богами благословенны. Меняется всё. Постоянство зовётся - смерть. Тогда почему нас так сильно страшат перемены? Штампует конвеер изделия по шаблону, А мельница общества личность стирает в пыль. Раз ты не подходишь стандартному их канону - Тебя перемелют и выбросят после в утиль. Это стадное блеянье с обществом в унисон Называют здесь музыкой. Пляшем, марионетки! Поменяй годы жизни на тыщу, иль миллион, Чтобы в старости было на что покупать таблетки. Верховодят сейчас массовкой инстинкты племени, Все излатаны души – чтоб как-то прикрыть свой срам. Ну и что у нас есть, кроме нашей мечты и времени? Да и нужно ли больше для счастья земного нам? Утром в зеркало смотришься - хочется крикнуть: «Кто ты?!?» Или просто сказать: «Ну хватит уж ныть. Улыбнись!» Лишь в условиях этого грёбаного цейтнота Понимаешь, насколько по сути бесценна жизнь.
2023-01-31 05:35:36
1
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12317
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5662